Пандемія трансформувала ринок праці: як змінились зарплати, підхід до роботи і співробітників (ІНФОГРАФІКА)

Незважаючи на значний провал у зарплатах і зайнятості, ринок праці доволі швидко відновлюється

Як змінився ринок праці

Будь-яка економічна криза неминуче негативно впливає на рівень зарплат і показники безробіття. Коронакриза спочатку не була економічною. Однак вплив протиепідемічних заходів повністю заблокував діяльність окремих галузей економіки та позначився на всіх інших секторах.

Динаміка середньої зарплати в Україні в 2020 році повною мірою відображає перебіг карантинних заходів. Цим і пояснюється провал зарплат у квітні-травні та поступове їх відновлення в липні навіть вище за докризовий рівень.

Зокрема, середня номінальна зарплата в липні в порівнянні з червнем в Україні зросла на 2%, а в річному обчисленні (до липня 2019 року) – на 7,6%, сягнувши 11,8 тис. грн. Реальна зарплата в липні в порівнянні з липнем 2019 року збільшилася на 5,1%, а відносно червня 2020 року – на 2,6%.

За даними травневого дослідження, під час карантину близько половини опитаних українських компаній скоротили зарплати на 20-30%, а 35% роботодавців планували й далі зменшувати оклади. Приблизно 65% респондентів планували дотримуватися поточного рівня оплати праці. І лише у 6% опитаних витрати на персонал зросли.

До 100 тысяч гривен в месяц. Рейтинг наиболее оплачиваемых рабочих профессий в строительстве

За словами Олени, керівника відділу професійного і мас-рекрутменту HR-провайдера, у середньому зарплати по ринку впали на 10-15%, хоча на початку року планувався приріст на 20-25%. Скорочення зарплат найбільше зачепило IT-фахівців та топ-менеджерів (HRD, комерційних, фінансових та операційних директорів) – в середньому на 15-30%.

«Багато кандидатів у зв’язку з тим, що ринкові умови стали жорсткішими, демпінгують, знижуючи свої фінансові апетити на 10-15%, що робить їх більш конкурентними. Найчастіше роботодавці віддають перевагу більш «дешевим» кандидатам і готові скоріше навчати/доучувати, ніж наймати висококваліфікованих, тим самим оптимізуючи фонд оплати праці», – додає Олена.

Робочі місця

Набагато більшого удару коронакриза та карантин завдали зайнятості населення. Реальну кількість звільнених чи тих, що стали тимчасово безробітними, не назве ніхто. Для багатьох компаній відправлення співробітників у частково й повністю неоплачувану відпустку була першим за пріоритетністю антикризовим рішенням стосовно скорочення операційних витрат.

Профільна асоціація опитала 2000 респондентів з компаній великого та середнього бізнесу та з’ясувала, що кількість працівників, які перебували у відпустках без збереження зарплати, під час карантину становила:

  • 1-5% штатної чисельності – 58,8%;
  • 11-20% штатної чисельності – 13%;
  • 21-30% штатної чисельності – 14%;
  • 21-40% штатної чисельності – 14,2%.

«Ті, хто міг оптимізуватися, вжили відповідних заходів і скоротили частину персоналу або закрилися, деякі зайняли вичікувальну позицію у зв’язку з імовірністю другої хвилі захворюваності і, відповідно, карантину», – зазначає, гендиректор консалтингової компанії.

Натомість офіційні цифри Держстату охоплюють тільки частину процесів зайнятості, але відображають приблизні тренди. За даними Держслужби зайнятості, станом на 31 серпня кількість безробітних в Україні склало близько 477,7 тис. осіб (+73% до аналогічного періоду минулого року). При цьому останнім часом кількість зареєстрованих безробітних скорочується. Якщо в квітні статус безробітного отримали 149 тис. осіб, то в липні – лише 68 тис. осіб. З початку 2020 року працевлаштовано понад 409 тис. безробітних, у тому числі за період карантину 260 тис. осіб.

За словами Олени, найбільше постраждали будівництво, промисловість, туризм, ресторанний бізнес, банки, логістика. Найменші втрати понесли IT-сфера, торгівля, фармацевтика, АПК.

На початку осені ринок праці потроху почав виходити з кризи. Кількість вакансій у порівнянні з карантинним періодом зростає й повертається до своїх показників початку року. Вибір кандидатів великий, процес найму часто затягується у зв’язку з широким вибором.

Тренди ринку

Карантин багато в чому трансформував ринок праці. До основних посткарантинних тенденцій ринку можна віднести:

1. Докризовий «ринок кандидата» перетворився на «ринок роботодавця». Конкуренція на ринку праці істотно зросла, вимоги роботодавців при відборі співробітників стали ще жорсткішими. Для роботодавців з’явилася можливість наймати кращі кадри за менші гроші. Компанії переглядають свої вимоги до потенційних працівників. Так, майже половина роботодавців (48%) почали висувати більше вимог під час пошуку нових співробітників. Серед них:

  • 22% розширили перелік побажань до непрофесійних навичок потенційного працівника – soft skills;
  • 11% стали більш вимогливими щодо професійних навичок – hard skills.

2. Для співробітників найважливішим стає стабільність, вони менш схильні змінювати місце роботи. Для багатьох українців на перше місце виходить наявність роботи як такої. Зниження на 10-20% зарплатних очікувань претендентів. Очікування підвищення або індексації зарплат можна залишити до «кращих часів», крім антикризових менеджерів, вузьких і ключових фахівців.

3. Карантин змінив співвідношення фіксованої та змінної частини зарплати. Це означає зменшення виплат фіксованої частини оплати (ставки) та перехід на оплату за результатами виконаної роботи. Компанії відходять від «зрівнялівки» і встановлюють KPI в індивідуальному порядку з урахуванням різноманітних факторів.

4. Компанії радикально переглядають, наскільки потрібні ті чи інші люди й функції, що саме можна оптимізувати. Усе, що раніше сприймалося як належне (наприклад, наявність регіональних відділень), зараз аналізується. Якщо є можливість спілкуватися в режимі Zoom, навіщо утримувати інші офіси? Ті самі питання – до складу, логістики. Зараз і в найближчому майбутньому бізнес буде фокусуватися на тому, щоб якомога більше передати на аутсорсинг і якомога менше «роздувати» штат. Адже пріоритетне завдання зараз – полегшити структури зі збереженням продуктивності.

Як відзначають експерти ринку, швидкість прийняття рішень і впровадження новацій в умовах карантину істотно зросла. Компанії в короткі терміни були змушені розробляти нові процедури й запускати нові рішення. Зокрема, деякі компанії впровадили чат-бот і лінію психологічної підтримки для співробітників.

«Для нас коронавірус і карантин – це час можливостей. Ми його використовували практично повністю. Усе, що нам спадало на думку зі швидкого й не дорогого, ми моментально впроваджували. Ми проаналізували дуже багато процесів – що робимо правильно і що неправильно, куди витрачаємо наші гроші й куди можемо їх переспрямувати. Це був момент для прийняття ключових стратегічних рішень і побудови нашої HR-стратегії на майбутнє. Багато ідей та інсайтів нам прийшли саме завдяки тому, що ми опинилися в абсолютно інших умовах, яких не припускали», – розповіла Юлія, директор департаменту з персоналу відомої промислової компанії.

Спорожнілі офіси

Головною тенденцією нинішнього ринку праці можна вважати кратне зростання різних варіантів віддаленої роботи. І навіть після того, як гостра фаза карантину минула, «дистанційка» лише зміцнила свою актуальність. Причини зрозумілі: коронавірус нікуди не зник, багато співробітників показали ефективність навіть під час роботи з дому, роботодавці скорочують офісні витрати й частково економлять на зарплатах співробітників.

Згідно з результатами опитування компанії міжнародної консалтингової компанії, трохи більше половини опитаних (51,1%) розглядають можливість частково або повністю змінити формат роботи на віддалений у майбутньому. При цьому 47,9% респондентів не готові й не планують переходити на дистанційний режим.

«Практично в усіх сферах спостерігається зростання віддалених вакансій. Роботодавці не готові платити ставку, але водночас готові давати хороший бонус за результат. Багато міжнародних компаній вирішили до кінця року працювати віддалено. Пов’язано це не з оптимізацією витрат, а з турботою про співробітників», – зазначає Олена.

Робота в умовах карантину: 58% працівників не хочуть повертатись в офіс (ІНФОГРАФІКА)

Утім, можливо, що зміни для ринку праці не закінчені. Адаптивний карантин продовжено до 1 листопада з величезною ймовірністю його продовження до початку 2021 року. За словами експерта, спостерігається тенденція очікування й підготовки до осіннього карантину, який, можливо буде, в жовтні-листопаді 2020 року. В Україні можливі два базових сценарії розвитку ситуації: це жорсткий карантин і помірний розвиток подій, тобто в різних регіонах різні заходи залежно від рівня захворюваності.

«Відповідно й на ринку праці відбудуться зміни, які безпосередньо залежать від характеру та тривалості обмежень, які запровадять восени, оскільки ті, хто міг перейти на віддалену роботу, вже зробили це. Але є ті, чия робота не можна перевести на віддалений режим, або чий рівень кваліфікації не дає можливості працювати віддалено. Для першої групи (тих, хто працює віддалено) підвищуються ризики, пов’язані зі зменшенням замовлень, роботи й оплати, переходом на виконання замовлень для кількох замовників. А ті, чию роботу не можна виконувати віддалено, стикаються з труднощами з поїздками на роботу, виконанням роботи (необхідністю постійно дотримуватися заходів захисту – маски, рукавички, дистанція), а також різким скороченням пропозицій на ринку праці. Частина персоналу буде змушена або вчитися робити свою роботу по-іншому, або перекваліфікуватися на затребувані види зайнятості», – наголошує експерт.

Трудові резерви

До карантину одним з ключових чинників впливу на ринок праці була трудова міграція. Дефіцит кадрів через їх відтік підігрівав зарплатний ринок, сильно «дратуючи» роботодавців.

Запровадження карантину в сусідніх країнах і закриття кордонів зумовили й масове повернення в Україну чималої частини трудових мігрантів. Цими людьми з досвідом роботи за кордоном український бізнес міг би підсилити свій кадровий потенціал. Однак ті самі причини, що «вигнали» трудових мігрантів додому, призвели до скорочення кількості робочих місць і всередині країни. Іншими словами, достатньої кількості робочих місць для них тут не знайшлося. Тому повернення трудових мігрантів спочатку було вимушеним і тимчасовим.

«Українські заробітчани з нетерпінням чекають на відкриття кордонів, щоб повернутися на заробітки в ближнє зарубіжжя. Наприклад, відкрила свої кордони Велика Британія, найближчим часом планує відкрити свої кордони й Польща. Однак Чехія та Німеччина поки що не готові приймати українських працівників», – зазначає Олена.

Ждите высокие штрафы за каждого неоформленного сторудника: Госструда приступает к активным проверкам. На что обратить внимание

Попри загальну складність економічної ситуації в приймаючих країнах і досі закриті кордони, трудова міграція має всі шанси посилитися. Масштаб цього залежить від ситуації в економіці конкретної країни. Ми бачимо, що економіки інших країн занадто багато втрачають без заробітчан. Якщо в період карантину організовували чартерні рейси, що вже говорити про ситуацію після відкриття кордонів. Внутрішні економічні проблеми в Україні будуть лише посилювати мотивацію їхати працювати за кордон.

Прогноз ситуації

Експерти очікують за підсумками року зростання зарплат, хоча його динаміка буде мінімальною на тлі минулих років. Наприклад, Національний банк прогнозує збільшення номінальної зарплати в 2020 році на 4,1% в порівнянні з 2019-м, а реальної – на 1,3%. У Міжнародному валютному фонді очікують, що динаміка номінальної зарплати після швидкого зростання в 2018-2019 рр. (на 24,8% і 18,5% відповідно) цього року різко сповільниться – до 3,6%.

«Заробітні плати, найімовірніше, не будуть скорочуватися, оскільки збільшуються ціни на споживчі товари і зростає інфляція», – уточнює експерт.

Проте криза ще не закінчилася, динаміка відновлення ще хитка й невпевнена. У будь-який момент економіка може підкинути «мотивацію» до зниження рівня оплати праці. За словами Юлії, керівника експертно-аналітичного центру міжнародного кадрового порталу, згідно з опитуванням, проведеним фахівцями наприкінці червня – початку липня 2020 року, в найближчі місяці 35,2% роботодавців мають намір зменшувати розмір оплати праці, тоді як 64,7% відповіли, що збережуть зарплати на нинішньому рівні. Разом з тим майже половина респондентів повідомила, що матеріальна мотивація працівників вже була скорочена.

Показник зростання зарплат у 2021 році в Нацбанку й Міжнародному валютному фонді оцінюють на рівні 14,4% і 11,4% відповідно. За підсумками 2020 року НБУ очікує зростання рівня безробіття до 10%, тоді як МВФ – до 12,6%. Однак уже в наступному році НБУ і МВФ прогнозують зниження цього показника до 9% і 12% відповідно.

Загалом спрогнозувати динаміку покращення складно. Розраховувати на покращення ситуації на ринку праці варто не раніше другого кварталу 2021 року.

Минимальная зарплата повышена до 5000 грн. Что изменится? Спойлер: меньше субсидий, больше налогов

Цікаво про будівельну техніку: раніше ми писали про переваги колісних екскаваторів CAT M315D2 і M317D2

 

Источник:
gmk

 
Источник

Пинг не поддерживается.

Оставить комментарий

Подтвердите, что Вы не бот — выберите самый большой кружок: